§ Події нинішнього року — пожежі в Сибіру і на Алясці, урагани в Європі і сніг в Австралії — все свідчить про те, що клімат планети змінюється зовсім не в кращу для населення сторону. Яка Ваша точка зору на процеси, що відбуваються сьогодні на Землі? Який фактор вважаєте більш значущим — людську діяльність або природно-біосферні процеси?

Сергій Ліщина: Глобальна зміна навколишнього середовища відбувається безперервно. Природа динамічна, і якихось десять тисяч років можуть змінити клімат до невпізнання. Наша цивілізація залежить від цього, а величезне і все зростаюче населення планети потребує води і їжі. Прицьому ми змінюємо клімат набагато швидшеприроди, і це нам аж ніяк не на користь. Люди в багато разів прискорили процеси зміни природних зон вирубкою лісів, оранкою степів, осушенням боліт і штучним зрошенням.
Економічна діяльність вимагає стратегічно го планування, і чим на більший термін, тим краще. Нестабільність погоди і зміна клімату веде до неминучих витрат як для транспорту, так і для сільського господарства і промисловості. А ризики нових витрат, як відомо, підвищують ціни для кінцевих покупців — тобто для всіх нас.

§ Сьогодні не тільки екологи, але і всі, небайдужі до стану навколишнього середовища, впевнені, що сучасний порядок речей необхідно кардинально змінити на користь заощадження ресурсів, економії енергії і води, розвитку альтернативних та відновлюваних джерел енергії. Якими, на Ваш погляд, можуть бути реальні заходи, які зможуть зупинити руйнування біосфери?

Сергій Ліщина: Безумовно, стрімкий розвиток виробництва за останні 150 років має вплив на глобальне потепління, можливо, цей процес безпосередньо пов’язаний з життєдіяльністю людства. На планеті зменшуються не тільки природні ресурси (в тому числі джерела енергоносіїв), вже сьогодні в багатьох регіонах планети питання доступності до питної води — стає просто питанням виживання.
Порушення екологічного балансу вже призвело до того, що в багатьох країнах на законодавчому рівні вводять заборони або обмеження використання продукції, яку не можна або важко утилізувати, наприклад, у багатьох країнах відмовилися (заборонили) використовувати поліетиленові пакети. Такі програми однозначно позитивно впливають на усвідомлення населенням глобальної проблеми екології і призводять до зміни способу життя і відносин до навколишнього середовища. Передові країни світу у своїй політиці приділяють багато уваги заміщенню непоновлюваних енергоресурсів на альтернативні джерела енергії.
Програми по захисту навколишнього середовища і, зокрема, зупинки руйнування біосфери повинні бути реалізовані на рівні державного законодавства. Державні програмифінансування (фінансової підтримки) спеціалізованих науково-дослідницьких інститутів. Пільгові програми по оподаткуванню або кредитування підприємств з модернізації існуючого неефективного обладнання та перехід на альтернативні джерела енергії.

§ Чи можливо в реальності «екологічно чисте» виробництво, що необхідно в першу чергу вжити для цього?

Сергій Ліщина: Мені здається, потрібно бути реалістом — сьогодні суспільство ще готове приймати ситуацію такою, яка вона є, а промислові технології поки ще не досягли висот рівня waste zero. На жаль, технології сьогоднішнього дня не дозволяють реалізувати виробництво продукції на 100% «екологічно чистим», але до цього потрібно прагнути. Адже скільки б ми не ставили нових фільтрів або печей допалювання, скільки б мільйонів євро не витратили на очистку шкідливих викидів, вони, на жаль, будуть. Інше питання — які саме викиди і в якому обсязі.
Сьогодні далеко не всі підприємства можуть собі дозволити установку ефективних систем очищення, оскільки дане обладнання дуже дорого коштує, що впливає на кінцеву собівартість готової продукції. Наприклад, датчани можуть собі дозволити побудувати сміттєпереробний завод прямо в центрі Копенгагена, який за визначенням категорично збитковий рівно тому, що він — супер екологічно чистий. Скажу прямо — важко уявити подібне в центрі Києва, у всякому разі, в найближчі роки.
Багато підприємств, через безкарність, усвідомлено йдуть на порушення норм викидів шкідливих речовин, чим завдають непоправної шкоди екології. І на мій погляд, необхідно не тільки посилити систему контролю викидів шкідливих речовин з боку держави, а й запустити під низькі відсотки кредитні програми для установки більш досконалих систем очищення і утилізації відходів виробництва.

§ Ви відкриваєте в Україні нову виробничу лінію. Чи означає це, що в країні зростає попит на вашу продукцію або це щось інше?

Сергій Ліщина: Нову виробничу лінію ми орієнтуємо на виробництво мінеральної вати на основі скловолокна. За рахунок меншої собівартості кінцевого продукту,

питання термомодернізації своїх будинків зможуть реалізувати менш забезпечені верстви населення. Запуск нової лінії забезпечить нові робочі місця, а також дозволить вирішувати питання утилізації (переробки) скляної тари і скляного бою. Відрадно, що і наші громадяни стали розуміти, що будинок повинен бути не тільки міцним, але і енергоефективним, добре, що з’явилися інструменти, я маю на увазі так звані «теплі кредити», які дозволяють хоча б частково компенсувати споживачеві витрати на теплоізоляцію житла. Адже основне призначення продукції, що випускається нами — як раз і є збереження енергії.

§ З огляду на всі наші політичні реалії, та й загальний розвиток економіки країни, чи не страшно вкладатися в розширення виробництва?

Сергій Ліщина: Страшно було завжди — і 10 років тому, і сьогодні, але треба розуміти, де ми народилися і де живемо. Це — свого роду, гарне щеплення від страху. Ми — відкриті, ми добре орієнтуємося на ринку, і впевнені в успіху. Підприємства, які перестають розвивати виробничі потужності, що не впроваджують нові технології, не проводять навчання і перепідготовку персоналу — як правило надалі залишаються поза ринком. У 2018 році ми запустили другу лінію виробництва базальтової вати. А вже на початку цього року ми запустили виробництво нової марки теплоізоляції Izovat Fasad. Налагодили виробництво виробів примикань покрівлі Izovat Fil, елементів покрівлі по профнастилу Izovat TR.

§ Чи можна говорити про існування вітчизняного ринку екологічних утеплювачів, в якому стані він знаходиться, які перспективи його розвитку?

Сергій Ліщина: На сьогоднішній день ми з упевненістю можемо стверджувати, що ринок екологічних утеплювачів є, і більшу частину ринку становлять матеріали вітчизняного виробництва. З огляду на те, що природні ресурси обмежені, а вартість енергоресурсів в майбутньому буде тільки зростати, то можна легко прогнозувати збільшення попиту на енергоефективні теплоізоляційні матеріали, що і підтверджує аналіз ринку теплоізоляційних матеріалів за останні 7 років.

§ Утеплювачі базальтовий і скляний — схожість, відмінності, які перспективи їхнього застосування?

Сергій Ліщина: Мінеральна вата на основі базальтового волокна і мінеральна вата на основі скловолокна (скловата) сьогодні є найпопулярнішими утеплювачами огороджувальних конструкцій будівель і споруд. Обидва види мають схожу структуру, але трохи відрізняються один від одного, як вихідною сировиною, так і своїми властивостями. Як можна здогадатися, базальтова мінеральна вата виготовляється з базальту. Це — порода вулканічного походження, одна з найпоширеніших не тільки на Землі, але і на інших планетах. З цієї причини він активно використовується в будівництві, як ефективний і зручний в роботі мінерал. Породу подрібнюють, переплавляють, а потім насичують спеціальними добавками. У підсумку виходить досить цікавий за своїми властивостями матеріал. Базальтова мінеральна вата відмінно чинить опір навантажень, не горить у вогні і має вкрай високу довговічність (термін ефективної експлуатації становить не менше 50 років).
Мінеральна вата на основі скловолокна дешевша у виробництві, оскільки сировиною є скло бій і кварцовий пісок. Скловолокно не має в своєму складі шкідливих речовин, може випускатися в формі — матів і плит.

§ Що хотів би побажати керівник підприємства, яке виробляє найкращий теплоізоляційний матеріал своїм споживачам?

Сергій Ліщина: Головне побажання — перестати опалювати космос і зайнятися, нарешті, енергоефективністю свого будинку. Крім якісної теплоізоляції ще є маса досягнень цивілізації — таких як грамотне скління, рекуперація повітря, світлодіодне освітлення, які не тільки в рази зменшать ваші рахунки за комуналку, але й внесуть свою лепту до оздоровлення всієї планети.
майбутнє потрібно завжди дивитися з оптимізмом. Я впевнений, що в самому найближчому майбутньому суспільство кардинально змінить свій погляд на навколишній світ, на екологію нашої планети, інакше ми дуже швидко дійдемо до точки неповернення.
Сьогодні ми ще не знаємо, які нові джерела енергії зможе винайти людство, наприклад, що зможе запропонувати штучний інтелект в цьому напрямку, але те, що ми повинні більш економно ставитися і до сировини, і до споживаної енергії, незалежно від її джерел — тут, мені здається, іншого шляху немає. Будь то сонце, вітер, керований термоядерний синтез або щось ще новіше, поки не відоме людям! Головне — не зупинятися, а продовжувати розвиватися!