Марка (тип) теплоізоляційного матеріалу приймається:
а) у відповідності до ДСТУ Б В.2.6-189: 2013 «Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель» залежно від конструкцій, в яких він буде застосовуватися (покрівля, стіни, перекриття тощо);
б) в залежності від навантажень, що діють в цих конструкціях і визначаються міцнісними розрахунками;
в) товщина теплоізоляції повинна відповідати вимогам ДБН В.2.6-31: 2006 «Теплова ізоляція будівель» і визначається розрахунком.
Огороджувальні конструкції будівель повинні відповідати вимогам щодо:

• опору теплопередачі;
• повітропроникності;
• теплостійкості;
• тепловологому режиму (відсутність конденсації і накопичення вологи).

До початку робіт з улаштування теплоізоляції, необхідно завершити (перевірити):

• всі роботи з монтажу і кладки зовнішніх огороджувальних конструкцій;
• установку всіх віконних і дверних блоків, герметизацію примикань до огороджувальних конструкцій стін;
• гідроізоляцію терас, лоджій, балконів;
• складання та підписання актів на приховані роботи.

Перед монтажем теплоізоляційних матеріалів необхідно провести огляд технічного стану огороджувальних конструкцій, очистити і вирівняти поверхні будівельних конструкцій, при необхідності встановити пароізоляційні матеріали. Виконати розмітку місць установки теплоізоляційних плит за допомогою шнурки, водяного рівня, нівеліра і т.п. Теплоізоляцію необхідно розташовувати з зовнішньої сторони конструкцій будівель. Поперечні шви кожного наступного ряду (шару) повинні бути зміщені по відношенню до раніше встановленим ряду (шару) на 0,3 – 0,5 довжини плити. Плити встановлювати щільно одна до одної і до будівельних конструкцій, просвіти і зазори не допускаються. Змонтовані теплоізоляційні плити повинні бути захищені від зволоження (попадання на них ґрунтової або атмосферної вологи).